Печери Тернопілля

Ось і 20 жовтня 2012 року, надзвичайно теплий осінній день. Дорога подорожей привела нас на Борщівщину.

Екскурсія почалась у Монастирку біля церкви, де у XVІ ст.. був чоловічий монастир. У великій печері, де у давнину іноки відправляли богослужіння, ми бачили Лик Ісуса Христа. Це монахи у ті часи намалювали,але фарби і досі залишилися яскравими. Поряд з печерою великий камінь, на якому видовбаний хрест, а його дно багряного кольору, що нагадує кров нашого Спасителя.

Невдовзі ми у відкритому полі, де у глибокій западині розташований вхід у печеру Вертеба. Посеред першої зали знову великий камінь, якому поклонялись люди, котрі тут жили. І на наш подив, гід сказав, що це трипільці. Проходячи довгими заплутаними коридорами, бачили уламки глечиків, кам’яні зернотерки, сліди від вогнища. Багато нового і цікавого дізнались про наших далеких предків.

Знайомство з містом Борщів почалось з краєзнавчого музею та музею Тараса Шевченка. На центральній площі є чудернацька лавка, як нам сказали, – це лавка щастя. Як усім хотілося посидіти на ній! Кому ж не хочеться бути щасливим!

Нарешті Кривче. Кришталева печера, або її інакше називають Перлина Поділля. Перед нами маршрут у три кілометри, маршрут у світ казки.

Лабіринт довгого і вузького коридору привів нас у широкий зал Чудес. Тут побачили перші дива – на стінах мерехтіли кришталики.У Зоологічному залі природа витворила зображення сови, орла, ящірки. Кожний зал, коридор по-своєму вражав різноманітністю форм і химерних малюнків. Пройшовшись по хребту дракона, ми рухались до виходу. Наш маршрут добігав кінця, нас провів господар підземного палацу – Кам’яний буйвол.

Кожен купив сувенір, щоб згадувати цей цікавий екскурсійний день.


Кiлькiсть переглядiв: 262

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.