ЗГАДАЙМО СУМНІ СТОРІНКИ НАШОЇ ІСТОРІЇ
Страшне число у нелюдській нарузі
Пропалює світи до глибини:
У тридцять три розіп’ято Ісуса.
У тридцять третім на заклятім прузі
Розіпято мільйони без вини.
Б.Олійник.
«Не вмирай!» Спочатку ті розпачливі зойки ще лунали в зчорнілих від горя українських селах. «Мамо не вмирай…», «Донечко не залишай мене…», «Синочку живи…». Від розпуки матері ламали руки, рвали на собі волосся, голосили над захололими тільцями своїх діток. Ще намагалися вийти на сонечко старі, щоб попрощатися з білим світом. Ще діти кликали на поміч… Ще дитячі рученьки з останніх сил намагалися підняти пшеничний колосок із землі. Люди ще мали останню надію на порятунок…
А на початку 33-го року, лихого, голодного, коли бузувіри вирвали з дитячих ручок останню морквину.Село завмерло. Вимерло. Не плакали матері, замовкли діти, навіть пташки принишкли. Моторошна тиша оповила щедру українську землю, Тепер вона стала могилою для тих, хто споконвіку її обробляв, не було тоді ні війни, ні посухи, ні потопу, ані неврожаю, а була навмисна політика сталінського режиму.
У зв’язку з відзначенням 80-тих роковин Голодомору-Геноциду, 22 листопада 2013 р.Б, у Хоростківському БК було проведено Хресну дорогу в пам'ять про жертви голодомору «І будуть люди на землі!». ЇЇ підготували учні школи-гімназії м. Хоросткова , під керівництвом учителя історії Білянського В.Т та педагога-організатора Мадай С.Є. Сторінки українського Голодомору 1932-1933років – як стацій страждання Ісуса Христа. Ними пройшли наші діди і прадіди. Ними, щоб вшанувати їхню пресвітлу пам'ять , пройшли учні двох шкіл, а також і жителі м. Хоросткова.
23 листопада – День Всеукраїнської акції «Запали свічку». У цей день о 16 год. у церкві «Положення Чесної Ризи Пресвятої Богородиці» о.Петро Цвях та о. Петро Панасюк відправили панахиду за упокій невинно убієнних Голодомором. Після відправи Молодіжно- Християнська спільнота «Еммануїл»(духівник о. Петро Панасюк), молодь, та жителі Хоросткова вирушили на центральну площу міста і виклали із свічок хрест, що символізував пам'ять про жертви Голодомору 1932-1933 років. Це знак нашої памяті. Це- святий вогник, який зігрів душі загиблих. Це – світло очищення задля нашого майбутнього. Ми живемо. Живе наш народ.
А закінчилося відзначення 80-х роковин голодомору 24 листопада 2013р. Вечером – реквієм «Свіча пам’яті» і розгорнутою книжково-ілюстрованою виставкою, присвяченою пам’яті жертвам голодомору-геноциду. Вони були організовані директором Березюк Н.І і бібліотекарями Будинку Культури.
Сьогодні голос заморених голодом мільйонів жінок і чоловіків, дітей і старців кличе з української землі до сумління наших сучасників, кличе про пам'ять , кличе про справедливість, милосердя та любов – із послання Блаженнішого Святослава до вірних УГКЦ з приводу 80-ї річниці Голодомору 1932-1933 років.
Підготував Білянський В.Т
Учитель історії школи гімназії м. Хоростків.
P.S.
Інформаційний супровід здійснили учениці 10 класу Земба Мар'яна та Дмитришин Леся.Використавши матеріали заходу та свідчення очевидців - жителів нашого містечка дівчата змонтували фільм "На хресті Голодомору", який можна переглянути ТУТ
Коментарi