МИЛОСЕРДЯ...ЦЕ ТАК ПРОСТО
Немає меж можливостям приносити користь іншим людям. Дійсно, дбайлива людина готова завжди пожертвувати іншим людям все, навіть власне життя. Наші предки говорили: «Людина — раб доброти, яку до нього проявляють, а доброта — це кращий спосіб уникнути зла тих, кого ми остерігаємося». Милосердя є чарівним ключем, яким можна відкрити усі заіржавілі замки.
Ми всі мріємо про те, що в нашій країні не буде майнової нерівності, усі будуть жити заможно і тоді милосердя нікому не буде потрібне. Але це не так. Поряд з нами є багато знедолених, самотніх, хворих, які потребують суспільного і індивідуального милосердя, тобто людинолюбства і допомоги.
Говорять, ти не повинен упускати можливість порадувати побратима, хоч би посмішкою. Чи добре, чи погано, але все, що ми робимо, є не що інше, як насіння урожаю, який ми зберемо завтра. Робити добро іншим — це обов’язок, це радість, бо вона дарує нам здоров’я і щастя. «Не втомлюйся отримати користь, приносячи її»(Марк Аврелий).
Своїм обов’язком допомогти дітям-інвалідам та сиротам вважають і небайдужі до чужих потреб учні нашої гімназії. Це –наша громадська позиція. Під гаслом «Подаруй ближньому радість» 16 грудня члени шкільного парламенту Холод Оксана , Качуровська Марійка, Питлик Сергій разом з вчителем християнської етики та практичним психологом відвідали санаторну школу-інтернат для дітей із захворюваннями органів травлення у смт. Гримайлів Гусятинського району. Звісно ж, наші учні приїхали сюди не з порожніми руками. Подарунки дітям формувалися за принципом: "Зі світу – по ниточці, бідному – сорочка".
Тож спільними зусиллями ми зібрали і подарували їм одяг, іграшки, солодощі. Надзвичайно вразило те, як щиро і відверто нас зустріли вихованці та працівники школи- інтернату, наскільки безпосереднім є їхнє спілкування з незнайомими людьми. Хотілося б щоб ми всі залишалися такими доброзичливими попри всі ці негаразди, які нас оточують. Хай Святий Миколай, Новий Рік і Р іздво принесуть у дім кожного з нас добро і здоров’я, і нехай Господь Бог посилає нам якнайбільше зустрічей із хорошими людьми.
P.S. …У далекому 1947 році трагічно загинув французький генерал Леклерк, практикуючий католик. Після його смерті знайдено залишені ним дев'ять тисяч франків з написом: "Ці гроші я заощадив на курінні в користь католицьких шкіл". Чому це не може стати гарним прикладом для наслідування?!
Коментарi